Как лошадь в стойле, застоялся,
Как ветер в заводи, утих,
Как окунь в неводе, попался,
Подергался, а после стих.
Все время был, как пень, без дела
Себя, как ногу, засидел,
Жизнь словно жвачка, надоела -
Всю сладость высосал и съел.
Бельем зависнул на веревке,
Хозяйка в спешке суматох,
Его накинула неловко -
На солнце выгорел и ссох.
На полке залежался книгой, -
Которую уже давно
Не открывали и интригой
Чьей не захвачен был никто.
Не числясь, не зовясь, не значась,
Ушел от всех, как колобок,
Ни целью, и ни сверхзадачей
Не потревожил себе лоб.
Забыт, как будто бы и не был,
Свободен он от всех и вся,
И по нему даже молебен
Не заказали никогда.
Сам - праздность, что не знает праздник,
Не засосет его и быт,
Не ценит время, ведь в запасе
Его на тонны мегабит.
Не понимает он, уснувший, -
Не страшен плен так у врага,
Как быть в плену у равнодушья,
В плену у самого себя.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
